Федір Возіанов: «Новий одяг має змінюватися разом із тілом»
Часто про гарний одяг говорять як про другу шкіру, і ми звикли вважати це позитивною характеристикою, але провідний український дизайнер Федір Возіанов так не вважає. Колись він перестав коритися диктату тіла та почав створювати вироби, що вміють переходити межі.
Його сукні-картини існують як предмети мистецтва, але варто зняти їх з полотна і надіти на себе — вони одразу перетворюються на одяг. А одні й ті самі патерни, створені в колаборації з Manako Design, можна використовувати для виготовлення абажура й жилета, стола та спідниці. Чому Vozianov розробляє речі на перетині моди та інших сфер дизайну — засновник бренду розповів редакції Blur у своїй студії.
Автор
Марка, заснована ще в 1998 році, кілька років тому окреслила новий вектор розвитку, розпочавши з колекції «Супрематизм 2.0». Роботи Малевича «Чорний квадрат», «Чорний круг» і «Чорний хрест» підштовхнули дизайнера створити речі, які не будуть копіювати фігуру, адже інакше:
Коли одяг є другим тілом, у якийсь момент він вступає в конфлікт із першим.
Не дуже приємно дивитися на річ, з якою ти так добре співіснував довгий час, а потім ... Не те щоб вона раптом змінилася — одяг залишився таким самим, а ти став іншим, і він тобі більше не підходить. Спочатку інтуїтивно, а пізніше усвідомлено, я дійшов висновку, що новий одяг має змінюватися разом із тілом. Бути відмінною формою, яка при з'єднанні з людиною раптом стає її гарним партнером.
І все почалося з сукні. «Чорний квадрат» поставив одну з крапок у живопису, і коли я зробив плаття-квадрат, виявилося, що там присутня така ж крапка. Предмет, анітрохи не схожий на тіло, підходить для різних типів фігур і змінюється разом із тим, як змінюється тіло.
І все почалося з сукні. «Чорний квадрат» поставив одну з крапок у живопису, і коли я зробив плаття-квадрат, виявилося, що там присутня така ж крапка. Предмет, анітрохи не схожий на тіло, підходить для різних типів фігур і змінюється разом із тим, як змінюється тіло.
У МОДІ Є РЕЧІ, ЯКІ ЗДАЮТЬСЯ НЕПОХИТНИМИ, АЛЕ ФЕДІР ДОВОДИТЬ, ЩО ДИЗАЙНЕРИ МОЖУТЬ ВИЙТИ ЗА РАМКИ, ЯКІ САМІ Ж СОБІ ВСТАНОВИЛИ.
Мені зовсім перестав подобатися fashion. Я навіть не зміг продовжити співпрацю зі своїми партнерами й у 2013 році залишив бренд. Мені хотілося поставити творчу крапку та почати те, що інтуїтивно здавалося б не минулим, а сьогоденням або майбутнім. Не мертвим — а саме так я бачу велику частину fashion-бізнесу.
Живе та мертве
Вочевидь зараз проростають тенденції, які почалися досить давно, але довгий час були не дуже помітними. По-перше, це великий етичний розворот у моді. Приводом для нього послужили, скоріше, не творчі наміри дизайнерів, а трагедії на кшталт бангладешської та забруднення середовища. Для індустрії це був вимушений крок, і вона не могла не відгукнутися. Мені здається, що галузь намагалася рухатися якраз в протилежному напрямку, хоча для багатьох дизайнерів етичність і екологічність були важливими внутрішніми питаннями. Що ще з живого — це глобальна демократизація моди. Вона стала по-справжньому різноманітною структурою, яка має багато входів і виходів, що більше не обмежуються тижнями моди та показами на подіумі, зокрема завдяки соціальним мережам.
Традиційні покази вже давно мертві. Гламур… Він давно здавався мені якимось непристойним, а зараз це стало очевидним для багатьох. Що ще мертве — те, що в словосполученні «fashion-дизайн» fashion займав, напевно, 99%, а дизайн — 1%. Мені здається, що його частка має зростати. Дизайн відгукується на виклики часу, але поки що досить однобічно.
Традиційні покази вже давно мертві. Гламур… Він давно здавався мені якимось непристойним, а зараз це стало очевидним для багатьох. Що ще мертве — те, що в словосполученні «fashion-дизайн» fashion займав, напевно, 99%, а дизайн — 1%. Мені здається, що його частка має зростати. Дизайн відгукується на виклики часу, але поки що досить однобічно.
Коли Федір Возіанов повернувся в марку в 2015 році, він почав сперечатися не тільки з диктатом тіла:
Ще одна важлива одиниця моди — це образ. Цеглинка, з якої вона складається. У якийсь момент це теж здалося мені дуже застарілою річчю, і ми довго думали, як же зруйнувати диктат модного образу.
Ми досі експериментуємо. Знімаємо предмет одягу просто на тілі без присутності інших речей, щоб людина могла розглянути його та самостійно скласти образ. Або не скласти, якщо у неї не вистачає фантазії. Ми точно намагаємося не робити те, що називається «модні луки». Можливо, в нас не завжди виходить, але, експериментуючи, ми точно рухаємося до того, щоб знайти свою візуальну мову. Я ще остаточно не знаю, якою вона буде, але наші зразки відрізняються від стандартних модних фотографій.
Серед впізнаваних речей бренду не тільки сукні у формі кола, хреста й квадрата, а й дуті косинки VOZIANOVKA, футболки NO KISS із вбудованими масками, створені під час пандемії, а також сумки NO STRESS із повітряно-бульбашкових пакетів. Бренд Vozianov розробляє предмети поза часом і тенденціями, вибирає лаконічність і універсальність у всьому — у формі, розмірі та функції. Сумка-сагайдак може перетворитися у шифонову сукню за кілька секунд.
Ми намагаємося не копіювати тіло, але думаємо про нього. І, скоріше, як індустріальні дизайнери. Коли підходиш до процесу з цього боку, тобі відкривається широкий світ, і ти раптом розумієш, куди рухатися. Починаєш вважати своєю цільовою аудиторією не дівчину 18-25 років, зрілу жінку або ще когось (бо це дуже дивно та це обмежує), а починаєш орієнтуватися на частини тіла. Скажімо, твоя аудиторія — це торс. Причому неважливо, чоловічий чи жіночий або одночасно чоловічий і жіночий. Що ти зробив би для цієї аудиторії, щоб тіло відчувало себе комфортно за будь-яких обставин?
Коли підходиш з цієї точки зору, бачиш, що в моді так багато не зроблено, і це не стосується жодних нових технологій. Абсолютно. Це стосується конструкції, використання цілком усталених технічних речей, як-от застібки-блискавки.
Коли підходиш з цієї точки зору, бачиш, що в моді так багато не зроблено, і це не стосується жодних нових технологій. Абсолютно. Це стосується конструкції, використання цілком усталених технічних речей, як-от застібки-блискавки.
Ми пропонуємо нові парадигми, які можна розвивати в абсолютно різних стилях. Тому слово «стиль» не застосовуємо взагалі, а, скоріше, «принцип». Він полягає в тому, що ми дуже багато думаємо про сценарії життя речі.
Близько 80% всіх предметів Vozianov — це вироби з адаптивними елементами. Зокрема, можна варіювати обхват талії приблизно на 12 сантиметрів.
У світі говорять про етику та соціокультурний дискурс, але не говорять, наприклад, про те, що дизайн може бути дискримінаційним. Звичайні штани — це дискримінація. За якими параметрами? В першу чергу за розміром, а також за параметром чоловіче-жіноче. А ми якраз не хочемо вибирати замість клієнта, на який бік йому застебнути штани. Ми намагаємося зробити так, щоб людині не потрібно було питати в магазині: «А чи є мій розмір?». Ідеальна річ — це коли клієнт бачить, йому подобається і він просто бере. Річ точно підійде людині, тому що вона підлаштується під фігуру.
Федір Возіанов винаходить речі, що мають щонайменше два стани. І хоча ми щодня знімаємо одяг з вішалки та одягаємо його на тіло, думка про те, що замість вішалки ми можемо використовувати полотно або лампу, вражає своєю геніальною простотою. Засновник марки Vozianov не фешіоніст, а справжній дизайнер, який працює в області одягу. Цікаво, які кордони він порушить наступного разу.
Засновниця бренду DZHUS про нову колекцію, речі-трансформери та зміни за 10 років історії марки
Український бренд, сукні якого носять навіть на іншому кінці планети, допомагає жінкам возз'єднатися зі своїм істинним Я