Креативний дует Наташі Каменської та Марії Гаврилюк зазирає вглиб української весільної традиції. Святкова ритуальність, елементи вбрання молодих і зразки мистецтва минулого стали натхненням для одягу та аксесуарів теперішнього часу.

Підготовка до весілля була певною містерією, оспівувалася в піснях, мала у собі унікальний трепет. Особливою видалася і робота над колекцією «Коровай».

GUNIA Project вперше представили чоловічі вишиті сорочки, разом з новими силуетами жіночих моделей із рясною вишивкою у різноманітних техніках: гладь, рішельє, вирізування. Лінію осінньо-зимового одягу розвивають светри ручної та машинної в'язки, широкі юбка-штани, об'ємні пончо та жилет скульптурного крою, натхнений традиційною корсеткою. Цілісність образу та чутливої естетики підтримують аксесуари: м'які шапки, шарф-пончо, контрастні шкарпетки з ружею та чохол-гаман з квітами.

Канонічним етапом підготовки весілля було прикрашання вільця, що уособлювало древо життя або райське дерево. Цей образ став одним із ключових елементів колекції та зустрічається в оздобленні светра та жилета, орнаменті фартуха з бісеру та елементах вишивки. Традиція підперізувати пояс нареченої рушником знайшла відлуння у сорочці «Меланія» із зав'язками.

Природні фігури були популярними і в декоруванні обрядового хліба, символізуючи добробут та саму красу. Коровай прикрашали косами, шишками, квітами, голубками з тіста. Ці компоненти проявляються у вишивці балаклав GUNIA Project, формі сережок і шийних прикрас.

Форма давньої прикраси «гривни» продовжується у сеті розімкнутих прикрас «Придане». Вінок молодої «восковиця» переосмислюється у плетених чокерах з бісеру, які можна носити на шиї та на голові. У роботі над прикрасами досліджено і класичні сережки-півмісяці, що отримали одразу три інтерпретації у сріблі з позолотою.

Кожна річ довершується детально продуманими елементами декору, а окрему увагу було приділено вибору матеріалів, який зупинився на суміші шовку й вовни для сорочок, овечій та мериносовій вовні для в'язаних виробів.