Дизайнер привніс у колекцію власні спогади, захоплення та візуальні референси. Його попередній досвід у графічному дизайні безпосередньо переходить у мову одягу.
В основі «UTC+1» — тема приналежності та знайомі візуальні коди спортивної культури: футбольні форми, гоночна екіпіровка, клубний мерч, спортивний одяг і речі для подорожей. Логотипи, номери, прізвища, прапори, герби та знаки спонсорів нагадують про команди, лояльність, походження й колективну ідентичність.
Водночас Антон Шнайдер ставить під сумнів саму потребу постійно до чогось належати. Замість реальних клубів, компаній чи країн колекція створює власну систему вигаданих знаків. Псевдологотипи виглядають переконливо, але нікуди не ведуть, цифри ніби щось ідентифікують, але зрештою лише заплутують, а знайомі елементи спортивної форми отримують нові значення.