Що залишається від спогадів: SYNDICATE представив нову колекцію на UFW SS27
Український streetwear-бренд SYNDICATE звернувся до теми пам’яті — особистої, сімейної та колективної — і спробував розібратися, що відбувається зі спогадами, речами та сенсами, коли минає час.
У колекції, яку ми побачили на Ukrainian Fashion Week SS27, багато особистого: фотографії батьків дизайнерки Ірини Василевської, речі з її дитинства, звичайні домашні предмети, які з роками стали сімейними артефактами. Поруч із ними — образи чоловіків старшого покоління та їхній особливий спосіб одягатися: речі, які можуть носитися десятиліттями, несподівані комбінації кольорів і поєднання, що виникають без огляду на тренди.
Особистий архів тут поступово розширюється до розмови про колективну пам’ять. Україна переживає період великої трансформації, і разом із цим змінюється наше сприйняття минулого та сьогодення. SYNDICATE говорить про те, що хочеться зберегти, навіть коли час неминуче щось стирає. Ця ідея буквально закладена в матеріали.
Індиго поєднується з термотрансфером та експериментальними способами обробки тканин, ручна робота — з цифровими технологіями. Відбитки живих квітів оцифровують, змінюють і переносять назад на тканину. Одні матеріали імітують інші, реальні предмети перетворюються на зображення, а знайомі форми стають майже невпізнаваними.
Так SYNDICATE працює ще з однією властивістю пам’яті: вона рідко залишається точною. Те, що здається нам достовірним спогадом, із роками може виявитися його власною реконструкцією.
Індиго поєднується з термотрансфером та експериментальними способами обробки тканин, ручна робота — з цифровими технологіями. Відбитки живих квітів оцифровують, змінюють і переносять назад на тканину. Одні матеріали імітують інші, реальні предмети перетворюються на зображення, а знайомі форми стають майже невпізнаваними.
Так SYNDICATE працює ще з однією властивістю пам’яті: вона рідко залишається точною. Те, що здається нам достовірним спогадом, із роками може виявитися його власною реконструкцією.
Наскрізним образом колекції стала вода — море з дитячих спогадів, дощ, річка. Вона може зберігати сліди, спотворювати їх, змивати та залишати після себе щось нове.
У фіналі показу ця метафора вийшла за межі одягу. Моделі потрапили під імпровізований дощ: вода взаємодіяла з водорозчинним матеріалом і поступово змивала верхній шар образів. Речі змінювалися просто під час показу, а процес руйнування став частиною самої колекції — візуальним втіленням того, як усе з часом змінюється, зникає і водночас залишає свій слід.
У фіналі показу ця метафора вийшла за межі одягу. Моделі потрапили під імпровізований дощ: вода взаємодіяла з водорозчинним матеріалом і поступово змивала верхній шар образів. Речі змінювалися просто під час показу, а процес руйнування став частиною самої колекції — візуальним втіленням того, як усе з часом змінюється, зникає і водночас залишає свій слід.
Сценографія показу теж грала з пам’яттю та реконструкцією. У київському просторі SYNDICATE створив власну версію азійської вулиці, натхненну подорожами Ірини Василевської Японією та іншими країнами Азії.
Для SYNDICATE експерименти з матеріалами та технологіями давно стали частиною власної мови бренду. З 2017 року команда має своє фарбувальне виробництво, де тестує різні ефекти й способи обробки тканин. У новій колекції ці підходи зійшлися навколо однієї теми: що ми пам’ятаємо, як саме це пам’ятаємо і що залишиться після нас.
Фото: Володимир Босак
Клубна культура, тілесність та більше доступних показів