Степан Рябченко став наймолодшим членом Національної академії мистецтв України
Час для нової хвилі
На XXX сесії Загальних зборів Національної академії мистецтв України одеський художник Степан Рябченко був обраний членом‑кореспондентом відділення образотворчого мистецтва — ставши не лише наймолодшим членом Академії, але й єдиним її представником з Одеси.
Степан працює на межі концептуальної архітектури, світлових інсталяцій, графіки й фотографії, демонструючи, що простір нашого сьогодення сповнений не тільки біологічними створіннями: його художня практика формує цілісну візуальну міфологію — світи, населені вигаданими істотами, уявними формами життя й метафізичними ландшафтами, підпорядкованими внутрішнім законам, створеним самим художником.
Степан працює на межі концептуальної архітектури, світлових інсталяцій, графіки й фотографії, демонструючи, що простір нашого сьогодення сповнений не тільки біологічними створіннями: його художня практика формує цілісну візуальну міфологію — світи, населені вигаданими істотами, уявними формами життя й метафізичними ландшафтами, підпорядкованими внутрішнім законам, створеним самим художником.
Ім’я Степана Рябченка добре знане в українському й міжнародному арт-середовищі. Його роботи експонувалися в PinchukArtCentre, Мистецькому арсеналі, Національному художньому музеї України, Українському домі, Єрмілов Центрі, М17 та багатьох інших провідних інституціях. На міжнародному рівні художник представляв нашу країну у Saatchi Gallery (Лондон), MAXXI (Рим), Albertina Modern (Відень), Ars Electronica Center (Лінц), Ludwig Museum (Будапешт), Ukrainian Institute of America (Нью-Йорк) та інших престижних мистецьких просторах.
Національної академії мистецтв України з 1996 року об’єднує найвизначніших авторів, дослідників та педагогів. Вона десятиліттями формує авторитет українського мистецтва і сьогодні відчиняє двері цифровому художнику та медіамитцю, який працює з художньою природою XXI століття.
Національної академії мистецтв України з 1996 року об’єднує найвизначніших авторів, дослідників та педагогів. Вона десятиліттями формує авторитет українського мистецтва і сьогодні відчиняє двері цифровому художнику та медіамитцю, який працює з художньою природою XXI століття.
Обрання до Національної академії мистецтв України я сприймаю як вияв довіри не лише до мене, а й до того художнього світу, який я створюю. Моє мистецтво народжується на межі уявного й реального, між природою і цифровим середовищем — там, де формується мова нового часу. Якщо сьогодні ця мова звучить і резонує — отже, суспільство готове до глибшої розмови про світ, у якому ми живемо, і той, що ми ще тільки можемо уявити. Я вдячний за можливість бути частиною цього діалогу, — прокоментував Степан.
До складу Національної академії мистецтв України входять ключові постаті сучасної української культури: Валентин Сильвестров — один із найвпливовіших сучасних композиторів, представник київського авангарду; Мирослав Скорик — реформатор академічної музики, автор знаменитої «Мелодії»; Юрій Іллєнко — класик українського поетичного кіно, оператор і режисер «Тіней забутих предків»; Микола Стороженко — живописець і монументаліст, автор розписів Михайлівського Золотоверхого собору; Василь Лопата — гравер, ілюстратор «Кобзаря» та автор художнього оформлення перших українських банкнот; Павло Маков — графік, автор інсталяції «Фонтан виснаження» на Венеційській бієнале; Анатолій Криволап — новатор українського живопису, який переосмислив мову кольору та пейзажу; Олег Тістол — один із лідерів «української нової хвилі», що працює з темами національної ідентичності; Тіберій Сільваші — провідний український абстракціоніст; Віктор Сидоренко — художник, теоретик і засновник Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ; Дмитро Горбачов — головний дослідник і популяризатор українського авангарду, який повернув у культурний обіг імена Бойчука, Екстера, Пальмова, Богомазова, та інші видатні діячі, які формують інтелектуальний і художній ландшафт сучасної української культури.
Що готують митці та як ви можете долучитись?