Десятиліття до створення Інституту кольору Pantone існував універсальний каталог прусського геолога «Класифікація кольорів Вернера», адаптований до зоології, ботаніки, хімії, мінералогії, анатомії та мистецтва. Саме ним користувався Чарльз Дарвін під час своєї експедиції 1831-1836 років, щоб зробити дослідні замітки більш точними. У своєму гіді Вернер зібрав десятки відтінків і описав, де вони зустрічаються в природі: від кольору знежиреного молока до гірського зеленого, від криваво-червоного до каштанового.

Уперше збірник, який допомагав визначити та передати відтінок, був опублікований у 1814 році. Пізніше його перевидала компанія Smithsonian Books в форматі кишенькового тому. Також автором каталогу значиться шотландський художник Патрік Сайм — він використовував роботи Вернера для створення практичного керівництва щодо визначення відтінків в природному середовищі у співпраці з шотландським натуралістом Робертом Джеймсоном.

Сьогодні «Класифікація кольорів Вернера» доступна онлайн — дизайнер Ніколас Руже створив сайт, на якому можна дослідити всі зразки, прочитати їхні описи та побачити приклади з природи. Мінерали, дорогоцінні камені, рослини, птахи, тварини та риби надихнули Вернера на поетичні назви відтінків.